Вітаю вас, мої любі читачі. Завітав до вас з нової думкою, яку я трохи розгорну тут, але вся основна частина буде за посиланням на текст на сігмі.

Тема моїм думок стосується фільму "Титанік" 1997 року від Джеймса Кемерона. А точніше, щодо одного цікавого персонажу - Джек Доусон, якого грав Леонардо Ді Капріо. Чому він мене зацікавив? Бо персонаж Ді Капріо є унікальним персонажем своєї епохи, досить прогресивним діячем та двигуном цієї історії.

Я його поведінку описав як соціалістичну, тобто таку, яка схиляє людей до рівної розмови, реалізуючи свій особистий соціалізм у стосунки між людьми. Така соціалістична поведінка проявляється у неупередженості Джека. Протягом фільму, незважаючи на своє походження та діяльність багачів, їхнє життя, він жодного разу не проявив якогось упередження хоч до когось, а сердився чи недолюблював людей через особистісні причини: конфлікт через непорозуміння.

Іншим цікавим моментом є те, що Джек приймає поведінку багатіїв, не соромиться свого минулого та пристосовуватися до середовища, яке відчуває певну недовіру, і в якомусь сенсі агресію до нього, як члена бідного прошарку суспільства. Він не намагається зруйнувати якісь традиції, а навпаки, приймає їх та використовує для власних цілей. Його світогляд є досить широким, що дозволяє йому розглядати ситуацію у повній мірі, створюючи перед собою повну картину того, що відбувається у нього на очах. Джек не боїться жодного з багатіїв та не проявляє лестощів у відношенні до них.

І останнє, що тут згадаю, Джек є творцем, вільною людиною, яка бере на себе відповідальність за власну та безпеку близької родини. Творить він не тільки картини, розповідаючи ними цілі історії, а ще й людей. Творить зміни, надихаючи людей, змінюючи їхнє ставлення до життя та самих себе. Таким чином він змінив життя Роуз, ставши її провідником у більш вільне, самостійне та відповідальне життя. Він взяв відповідальність за власне життя, власну безпеку, даючи собі розуміти, що жоден шанс на покращення життя він не має права не схопити, адже від його сміливості залежить те, як повернеться його і так, незупинна, доля. Він також взяв на себе забов'язання за безпеку Роуз, адже він її кохає, і щастя для нього - її радість та щастя. Він її рятував, він їй допомагав і тим самим надихав, роблячи її митцем власного життя.

І зараз на цьому все. Я хочу, щоб повний текст ви прочитали самостійно, адже це лише невелика частина моїх міркувань щодо цього персонажу. У своєму есе я описав його психологічний портрет, його минуле, яке могло бути у нього та як виник його соціалістичний характер.

https://syg.ma/@Kurt_Petrikov/idealizovaniy-obraz-dzheka---simvol-rivnosti-psihologichniy-analiz-filmu-titanik-z-anarhistkih-poziciy

На все добре вам,
З найкращими побажаннями,
Ваш анархіст та психолог, Курт Петріков

#психологія #анархізм #соціалізм #художнійфільм #аналіз #лібертаріанство

Ідеалізований образ Джека – символ рівності. Психологічний аналіз фільму «Титанік» з анархістьких позицій

Інтерпретація образу Джека Доусона із фільму «Титанік» як символ рівноправних та гармонічних стосугків із самим собою та людьми

syg.ma

▪️ Які конкуруючі бачення майбутнього України існували в 1920-1930-х роках?
▪️ Як поєднувалися модернізація, націотворення та соціальна боротьба в українському національному проєкті?

Дізнавайтеся про це з нашої нової статті, авторка якої досліджує український літературний модернізм із перспективи різноманітних соціалістичний візій модерну.

#україна #модернізм #література #соціалізм #донбас

https://commons.com.ua/uk/industrializaciya-literaturnij-modernizm-ta-ukrayinske-naciyebudivnictvo/

Бахмут-Київ-Прага: Індустріалізація, літературний модернізм та українське націєбудівництво на міжвоєнних кордонах

Пролетарський модернізм у межах комуністичної ідеології, відображений у журналі «Забой/Літературний Донбас»

Спільне