Ми в будь-якому випадку знаходимося в топіці якоїсь філософії і залежить лише від нас, чи ми будемо транслювати чужі наративи без усвідомлення першоджерела, походження ідей, якими ми керуємося у своїх вчинках, чи будемо будувати наш світогляд, усвідомлюючи свою самість, виліплюючи реальність та власний шлях у ній.
Закінчую перечитувати "451° за Фаренгейтом" та відчуваю катарсис. Цю книжку я не брав до рук зі шкільних років та купив українське видання в Ашані за копійки, випадково натрапивши на неї серед любовних романів, поки шукав щось варте уваги. В дитинстві вона мені важко читалася, але художні образи так в'їлися в пам'ять, що не повернутися до неї я не міг. Не думав знайти відповіді та заспокоєння саме в художній літературі, але, певне, так воно і має бути.
Ігри з гача-механікою, де за рандомний дроп треба платити гроші, це ж буквально онлайн-казино, в якому, навіть гіпотетично, грошей не виграєш. І саме через це вони не підпадають під визначення азартних ігор, а відповідно, на них не розповсюджується державне регулювання. А в нас немає навіть обмежень, як в Японії, Південній Кореї чи навіть, прости Господи, Китаї. Просто зазеркалля якесь з легальним розводняком на гроші.
Вчора виповнилося 30 років з моменту релізу першої серії Євангеліону.
І якби мені довелося вибирати єдиний аніме-серіал, який би я міг подивитися за життя, то це однозначно був би Євангеліон. Геній Хідеакі Анно зміг втілити в життя меха-аніме без мехів, зі школярами, без школи (яка все ж формально є) та з дорослими проблемами, з релігійною символікою та посиланнями просто заради крутизни, з неймовірним ансамблем героїв та коханням, яке було варте Третього удару.
Чужий: Земля — найголовніша проблема серіалу у тому, що ксеноморфа можливо замінити хоч зомбі-смурфиком — це не змінить нічого. В іншому — погано все, що не стосується продакшену: титри гарні; декорації та графіка чудові; операторська робота навіть для фільму хороша. А далі йде робота сценаристів, і це прірва інфантильного ідіотизму. Сюжет із нізвідки йде в нікуди. Концепція чужого відсутня як така. А ще акторська гра... Не рекомендовано дивитися нікому та ніколи.
#AlienEarth #series #xenomorph
Четверте та останнє — нуль в графі поразок лише популяризований Майвезером (якому можна записати одну чесну поразку, яку він, правда, реваншував) маркетинг та означає лише те, що ти не бився з кращими в їх найкращій формі, та ще й отримував подарунки від суддів.
По-третє, Джо — домашній чемпіон у найгіршому варіанті, який не зустрічався з правителями дивізіону в їх найкращій формі, захищав всю кар'єру титул, який не був основним, програв уже віковому Хопкінсу та дочекався Джонса, коли його кар'єра покотилася донизу.
По-друге, записувати скальп Роя Джонса, який до того пережив найважчі поразки за кар'єру, в скарбничку Джо просто смішно.
По-перше, Джо програв 43-річному Хопкінсу, щонайбільше забравши 4 раунди, не кажучи вже про те, що донести за бій зміг півтора акцентованих удари, а все інше прилітало по повітрю та захисту, якщо ці погладжування можна називати прильотами звісно.
Ютуб вже довго глузує з мене, підкидаючи в рекомендовані відео про те, що Джо Кальзаге — це британський Майвезер, а, можливо, навіть більше. Мені стає фізично боляче від висловів "Джо зводив Біхопа в школу боксу" та "Джо витер підлогу великим Роєм Джонсом".
