GalaСьогодні, 19 березня, легендарній Ліні Костенко виповнюється 96 років.
https://www.rbc.ua/rus/entertainment/k-zaraz-viglyadae-lina-kostenko-96-richnu-1773917704.html
#ЛінаКостенко
#LinaKostenko
#КнигиУкраїнською🇺🇦
#Art
#UkrainianPoetry
#ArtOfUkraine
To Slake My Thirst Upon Your Voice
Lina Kostenko
3/3
To let our sudden silence sever
our words from us as if by choice.
And so defenselessly forever
to wait to savor your sweet voice!
#ЛінаКостенко
#LinaKostenko
#КнигиУкраїнською🇺🇦
#Art
#UkrainianPoetry
#ArtOfUkraine
To Slake My Thirst Upon Your Voice
Lina Kostenko
2/3
To wrestle free of quiet’s capture
with jests so desperately sought.
To drink your words as if to borrow
the strength I’ll need to break the dull
and unintelligible sorrow
of the inevitable lull.
#ЛінаКостенко
#LinaKostenko
#КнигиУкраїнською🇺🇦
#Art
#UkrainianPoetry
#ArtOfUkraine
To Slake My Thirst Upon Your Voice
Lina Kostenko
1/3
To slake my thirst upon your voice,
upon that stream of loving madness,
that jubilation and that sadness,
to taste strange magic and rejoice.
To listen in attentive rapture
so keenly I forget my thought.
#ЛінаКостенко
#LinaKostenko
#КнигиУкраїнською🇺🇦
#Art
#UkrainianPoetry
#ArtOfUkraine
Напитись голосу твого
Ліна Костенко
Напитись голосу твого,
того закоханого струму,
тієї радості і суму,
чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
зненацька думку перервать.
Тієї паузи безвихідь
красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
щоб вчасно збити на льоту
нерозшифрованої муки
невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
перемовчати: хто кого
І так беззахисно й безмежно
чекати голосу твого!
#ЛінаКостенко
#LinaKostenko
#КнигиУкраїнською🇺🇦
#Art
#UkrainianPoetry
#ЛінаКостенко
#LinaKostenko
#КнигиУкраїнською🇺🇦
#Art
#UkrainianPoetry
#ArtOfUkraine
А затишок співає, мов сирена
2/2
Воно в мені, святе моє повстання.
Дивлюся я в кривавий ваш туман.
Своїм катам і в мить свою останню
скажу, як той найперший з християн:
— Мене спалить у вас немає змоги.
Вогонь холодний, він уже погас.
І ваши леви лижуть мені ноги.
І ваши слуги насміялись з вас.
#ЛінаКостенко
#LinaKostenko
#КнигиУкраїнською🇺🇦
#Art
#UkrainianPoetry
#ArtOfUkraine
А затишок співає, мов сирена
1/2
А затишок співає, мов сирена.
Не треба воску, я не Одіссей.
Вже леви ждуть, і жде моя арена.
Життя, мабуть,— це завжди Колізей.
І завжди люди гинули за віру.
Цей спорт одвічний віднайшли не ми.
Тут головне — дивитись в очі звіру
і просто — залишатися людьми.
Коли мене потягнуть на арену,
коли на мене звіра нацькують,
о, я впізнаю ту непроторенну
глупоту вашу, вашу мстиву лють!
#ЛінаКостенко
#LinaKostenko
#Art
#UkrainianPoetry
#ArtOfUkraine
#КнигиУкраїнською🇺🇦
Біла симфонія
Було нам тоді не до сміху.
Ніч підняла завісу –
біла симфонія снігу
пливла над щоглами лісу.
А ліс, як дрейфуюча шхуна,
скрипів, у льоди закутий…
І хлопець, зворушливо юний,
сказав із дорослим смутком:
– Ти пісня моя лебедина,
останнє моє кохання…
В такому віці людина
завжди кохає востаннє.
Бо то уже справа гідности –
життя, бач, як сон, промайнуло.
Підлітки для солідности
мусять мати минуле.
Страшні слова, коли вони мовчать
Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
А я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря
Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Душа в словах — як море в перископі,
І спомин той — як відсвіт на чолі…
Мій перший вірш написаний в окопі.
Він друкувався просто на землі