@yukoff

166 Followers
1.1K Following
940 Posts
Вплив чудової невгамовності, об’єднаної з легким запамороченням
Public records are essential for accountability and transparency. 🗄️ In the latest post for our #VanishingCulture series, editor and journalist Maria Bustillos (@maria) explores the critical role of preserving these 'receipts' for future generations. Read more: https://blog.archive.org/2024/10/08/vanishing-culture-keeping-the-receipts/
Vanishing Culture: Keeping the Receipts | Internet Archive Blogs

While Internet Archive is under attacks, at least let's re-read this post by @maria

https://blog.archive.org/2024/10/08/vanishing-culture-keeping-the-receipts/

"... What we call history is only the Now of an earlier time, recorded and preserved as best we can and reconsidered afterward. There is no complete and knowable record of any part of the past, no magical, permanently accurate 'history.' The records we are keeping now—filled as they are with contradictions, uncertainties and errors—are all that tomorrow can inherit from today. ..."

Vanishing Culture: Keeping the Receipts | Internet Archive Blogs

#Cats. Destroyers of worlds
Інформація про журналіста державного телеканалу @FreedomNewsUA «Фрі«Дом» Васілія Панасюка (2га частина)
https://threadreaderapp.com/thread/1773407889257812121.html
Thread by @Vit_Ovchar on Thread Reader App

@Vit_Ovchar: 1. Продовжу ще викладати (2га частина) інформацію про журналіста державного телеканалу @FreedomNewsUA «Фрі«Дом» Васілія Панасюка. На першому фото Васілій журналіст канала Дом у 2022му році. На другому ф...…

Уривок із мемуарів Лавра Нечипоренка «33-й рік».
Книгу можна придбати в Музеї.
https://holodomormuseum.org.ua
Національний музей Голодомору-геноциду

Національний музей Голодомору-геноциду зберігає пам'ять про жертв Голодомору та висвітлює історію геноциду української нації в 1932-1933 роках. Музей є центром вшанування пам’яті мільйонів українців, убитих під час Голодомору.

Національний музей Голодомору-геноциду
11. Найчастіше «іноземці» брали якісь дешеві крупи, пшоно і, затиснувши під пахвою торбу, прямували до виходу з блиском надії в очах і з тиснутим серцем від болю".
10. «Іноземці» часто розводили руками, бились об поли і щось намагались довести вагарям їхніх коштовностей, але ті цмокали язиками, з кимось радились і настоювали на своєму.
9. Все це приймалось на вагу, а на заміну видавались спеціальні ярлички-бони, за які і можна було вимінювати ті чи інші товари «Торгсіну».
8. Можна було бачити й срібну «ризу» чи «сяйво» з якогось образка, а то й оправу з лампадки. Приносили сюди і свої ознаки заслуг бувші воїни, інваліди двох кривавих воєн: російсько-японської та першої світової.
7. Іноді приносили якийсь червінець чи срібний карбованець, що довго десь потайки в вузлику зберігали дід чи бабуся, щоб потім подарувати на перший зубок внукові, або берегли на «посмертне».