Уривок із мемуарів Лавра Нечипоренка «33-й рік», @[email protected] https://threadreaderapp.com/thread/1772882084123554248.html

1. "Крім торгівлі «комерчеським» хлібом, була ще торгівля через «Торгсіни» — торгівля з іноземцями. Тут велась торгівля лише на іноземну валюту та на різні коштовності золоті та срібні.

Thread by @HolodomorMuseum on Thread Reader App

@HolodomorMuseum: 1. "Крім торгівлі «комерчеським» хлібом, була ще торгівля через «Торгсіни» — торгівля з іноземцями. Тут велась торгівля лише на іноземну валюту та на різні коштовності золоті та срібні. 2. Були ті ...…

2. Були ті «Торгсіни» забиті всіляким добротним крамом, а найбільше продуктами харчування: біла мука, різні крупи, пшоно, цукор, сало, м'ясо, різні ковбаси, шинка, масло, консерви.
3. Вітрини магазинів були майстерно оформлені руками вмільців, які мали добрий смак і тямились на психології голодної людини.
4. Чимало різного люду товпилося біля вітрин отих «Торгсінів». Заглядали, а декотрі і всередину заходили. Переважна більшість «іноземців», які заходили в магазини, були обшарпані й виснажені люди з села.
5. Вони несли сюди «крихти» «благородного металу», якийсь дріб'язок, що так чи інакше зберігався в сім'ї. Несли золоті й срібні хрестики, що колись подарував хрещений батько чи старенька бабуся принесла з Києва від мощей св. Варвари, коли ходила на прощу;
6. обручки з якими брався колись шлюб, і які символізували вірність та любов подружжя молодого; сережки, даровані милим чи куплені на зароблені тяжкою працею гроші.
7. Іноді приносили якийсь червінець чи срібний карбованець, що довго десь потайки в вузлику зберігали дід чи бабуся, щоб потім подарувати на перший зубок внукові, або берегли на «посмертне».
8. Можна було бачити й срібну «ризу» чи «сяйво» з якогось образка, а то й оправу з лампадки. Приносили сюди і свої ознаки заслуг бувші воїни, інваліди двох кривавих воєн: російсько-японської та першої світової.
9. Все це приймалось на вагу, а на заміну видавались спеціальні ярлички-бони, за які і можна було вимінювати ті чи інші товари «Торгсіну».
10. «Іноземці» часто розводили руками, бились об поли і щось намагались довести вагарям їхніх коштовностей, але ті цмокали язиками, з кимось радились і настоювали на своєму.
11. Найчастіше «іноземці» брали якісь дешеві крупи, пшоно і, затиснувши під пахвою торбу, прямували до виходу з блиском надії в очах і з тиснутим серцем від болю".
Уривок із мемуарів Лавра Нечипоренка «33-й рік».
Книгу можна придбати в Музеї.
https://holodomormuseum.org.ua
Національний музей Голодомору-геноциду

Національний музей Голодомору-геноциду зберігає пам'ять про жертв Голодомору та висвітлює історію геноциду української нації в 1932-1933 роках. Музей є центром вшанування пам’яті мільйонів українців, убитих під час Голодомору.

Національний музей Голодомору-геноциду