#AI小説 #kabe 　残酷な感染症 - Deadly_Poisonの小説 - pixiv

コンクリートの壁に囲まれた、一畳ほどの静寂。会社のトイレの個室が、今の僕にとって唯一のシェルターだった。薄いドア一枚を隔てた向こう側は、危険なウイルスが蔓延する汚染地帯だ。 「……はぁ、……っ、ひぅ」。 浅く、速くなる呼吸を必死で整えようとする。心臓が肋骨を内側から激しく叩き、耳

#AI小説 #hisshi 　Жорстока інфекція - Deadly_Poisonの小説 - pixiv

Тиша на площі в один татамі, оточена бетонними стінами. Кабінка туалету в офісі була для мене зараз єдиним притулком. За тонкими дверима про

　残酷な感染症｜Deadly_Poison

　コンクリートの壁に囲まれた、一畳ほどの静寂。会社のトイレの個室が、今の僕にとって唯一のシェルターだった。薄いドア一枚を隔てた向こう側は、危険なウイルスが蔓延する汚染地帯だ。 　「……はぁ、……っ、ひぅ」。 　浅く、速くなる呼吸を必死で整えようとする。心臓が肋骨を内側から激しく叩き、耳の奥で自分の血が流れる音が轟々と鳴り響いていた。 　『このデータ、数字が一つ違ってるぞ。ちゃんと確認したのか？』。 　三十分前、田中課長に呼ばれ、低い声でそう言われただけだ。怒鳴られたわけじゃない。殴られたわけでもない。ただ、事実を指摘された。それだけなのに、僕の全身は最大級の警報を鳴らしていた。 　――

　Жорстока інфекція｜Deadly_Poison

　Тиша на площі в один татамі, оточена бетонними стінами. Кабінка туалету в офісі була для мене зараз єдиним притулком. За тонкими дверима простягалася забруднена зона, де поширювався небезпечний вірус. 　«...Ха-а... х-х-х...» 　Я відчайдушно намагався вгамувати своє дихання, що ставало все більш п

Akai Umi_jp by Deadly-Poison-0 on DeviantArt

Akai Umi_ua by Deadly-Poison-0 on DeviantArt

#AI小説 #daichi 　赤い海 - Deadly_Poisonの小説 - pixiv

時々、大地が何かに脅えているかのように、細かく震えあがることがあった。グラスの中の水面が微かに波立ち、壁に掛けた時計がカタカタと乾いた音を立てる。それが数秒でおさまると、人々は顔を見合わせ、気まずそうに息をついた。 「またか」「気味が悪いな」 そんな会話が日常に染みのように広がっ

#AI小説 #kakeru 　Червоне море - Deadly_Poisonの小説 - pixiv

Час від часу земля дрібно тремтіла, наче чогось боялася. Поверхня води у склянці ледь помітно вкривалася брижами, а годинник на стіні сухо ц

　Червоне море｜Deadly_Poison

　Час від часу земля дрібно тремтіла, наче чогось боялася. Поверхня води у склянці ледь помітно вкривалася брижами, а годинник на стіні сухо цокав. Коли це за кілька секунд припинялося, люди переглядалися й ніяково видихали. 　«Знову?», «Моторошно якось». 　Такі розмови, мов пляма, поступово поширю

　赤い海｜Deadly_Poison

　時々、大地が何かに脅えているかのように、細かく震えあがることがあった。グラスの中の水面が微かに波立ち、壁に掛けた時計がカタカタと乾いた音を立てる。それが数秒でおさまると、人々は顔を見合わせ、気まずそうに息をついた。 　「またか」「気味が悪いな」 　そんな会話が日常に染みのように広がっていく。僕、宮沢和希（みやざわかずき）が通う高校でも、その話題は昼休みの弁当を囲むスパイスのようになっていた。 　「なあ、この前の揺れ、結構長くなかった？」 　「うちの犬、ずっと怯えてたよ」 　しかし、人間とは慣れる生き物だ。一週間、二週間と続くうちに、その微かな震えは、時折吹く強い風や、遠くを走る電車の