На роботі змушують вайбкодити петпроекти. І апрувають ідею чи не хуйню ти пишеш на думку манагера.
Зараз за допомогою клоуда(так, я свідомо викривляю це слово роблячи наголос на цирк) пробую оживити одну опенсорсну апку, яку закинули, але якою я досі користуюсь.
Такого синдрому самозванця я ще ніколи не відчував: сиджу, навіть особливо не думаю - просто роблю мінімальне рев'ю вихлопу слопмашини.
Якщо це дійсно майбутнє програмної інженерії - пора вчитись на столяра 



