赤い海｜Deadly_Poison

　時々、大地が何かに脅えているかのように、細かく震えあがることがあった。グラスの中の水面が微かに波立ち、壁に掛けた時計がカタカタと乾いた音を立てる。それが数秒でおさまると、人々は顔を見合わせ、気まずそうに息をついた。 　「またか」「気味が悪いな」 　そんな会話が日常に染みのように広がっていく。僕、宮沢和希（みやざわかずき）が通う高校でも、その話題は昼休みの弁当を囲むスパイスのようになっていた。 　「なあ、この前の揺れ、結構長くなかった？」 　「うちの犬、ずっと怯えてたよ」 　しかし、人間とは慣れる生き物だ。一週間、二週間と続くうちに、その微かな震えは、時折吹く強い風や、遠くを走る電車の

　Червоне море｜Deadly_Poison

　Час від часу земля дрібно тремтіла, наче чогось боялася. Поверхня води у склянці ледь помітно вкривалася брижами, а годинник на стіні сухо цокав. Коли це за кілька секунд припинялося, люди переглядалися й ніяково видихали. 　«Знову?», «Моторошно якось». 　Такі розмови, мов пляма, поступово поширю

Jigoku no Kougyoku_jp by Deadly-Poison-0 on DeviantArt

Jigoku no Kougyoku_ua by Deadly-Poison-0 on DeviantArt

#AI小説 #unzari 地獄の紅玉 - Deadly_Poisonの小説 - pixiv

八月の空は、うんざりするほど青く、澄み渡っていた。じりじりと肌を焼く陽光が、アスファルトの道を白く光らせ、立ち上る陽炎が景色を歪ませる。僕、健司（けんじ）は、額の汗を手の甲で拭いながら、乾いた喉に生唾を飲み込んだ。夏だというのに、子供たちの声は少なく、代わりに遠くの工場から聞こえ

#AI小説 #yugamu Багряний рубін пекла - Deadly_Poisonの小 - pixiv

Серпневе небо було до нудоти синім і ясним. Пекучі сонячні промені змушували асфальтову дорогу сяяти білим світлом, а тремтливе марево, що п

地獄の紅玉｜Deadly_Poison

　八月の空は、うんざりするほど青く、澄み渡っていた。じりじりと肌を焼く陽光が、アスファルトの道を白く光らせ、立ち上る陽炎が景色を歪ませる。僕、健司（けんじ）は、額の汗を手の甲で拭いながら、乾いた喉に生唾を飲み込んだ。夏だというのに、子供たちの声は少なく、代わりに遠くの工場から聞こえる金属音と、そして何より、耳の奥で鳴り続けているような蝉の声だけが、街の静寂を埋めていた。 　戦争が始まって久しい。けれど、この街は幸運にも、まだ大規模な空襲を受けていなかった。だからこそ、日常と非日常の境目は曖昧で、僕たちは奇妙な平穏の中に生きていた。 　「兄ちゃん、お水」 　妹の美咲（みさき）が、小さな水

Багряний рубін пекла｜Deadly_Poison

　Серпневе небо було до нудоти синім і ясним. Пекучі сонячні промені змушували асфальтову дорогу сяяти білим світлом, а тремтливе марево, що підіймалося від землі, спотворювало краєвид. Я, Кенджі, витерши тильною стороною долоні піт з чола, ковтнув слину в пересохлому горлі. Хоч і було літо, дитя

#AI小説 #daichi 　赤い海 - Deadly_Poisonの小説 - pixiv

時々、大地が何かに脅えているかのように、細かく震えあがることがあった。グラスの中の水面が微かに波立ち、壁に掛けた時計がカタカタと乾いた音を立てる。それが数秒でおさまると、人々は顔を見合わせ、気まずそうに息をついた。 「またか」「気味が悪いな」 そんな会話が日常に染みのように広がっ